Рентабельне тваринництво і мікотоксини

18.01.2017

Рентабельне тваринництво прямо пропорційно залежить від якісного корму, який, у свою чергу, повинен бути поживним і мати високий санітарний стан. Серед основних показників санітарної безпеки зерна і продуктів його переробки займає зараженість їх мікроскопічними (пліснявими) грибами.

В процесі своєї життєдіяльності цвілеві гриби впливають на структуру жирів, вуглеводів і білків, викликають руйнування вітамінів і, як наслідок, знижують поживність корму. Крім того, в кормах накопичуються продукти розпаду: жирні кислоти, аміак, пептони та ін. Мікроскопічні гриби обумовлюють зігрівання зерна при неправильному його зберіганні. Пліснявими грибами утворюються вторинні метаболіти – мікотоксини. Відомо, що грибки які ростуть на зерні можуть продукувати до 400 видів мікотоксинів. Багато видів мікотоксинів та їх вплив на тварин ще не відомі. Гриби Fusarium можуть продукувати мікотоксини на зростаючій рослині. У процесі подальшого переміщення з поля у сховище гриби можуть загинути, але при цьому мікотоксини залишаються неушкодженими, хоча вони невидимі неозброєним оком. Тому за зовнішнім виглядом і за результатами аналізу корми можуть виглядати високоякісними, але при цьому вони можуть приховувати в собі проблему мікотоксинів. Гриби родів Aspergillus (продуцент Афлатоксину) і Penicillium (продуцент багатьох видів мікотоксинів) представляють найбільшу небезпеку при зберіганні. Мікотоксини є природними забруднювачами зерна злакових, бобових, насіння соняшнику, а також овочів і фруктів.

 

Увагу дослідників до мікотоксинів залучили Афлатоксини, відкриті при дослідженні невідомого захворювання при відмінку 100 000 індиків на фермерських господарствах Англії в 1960р. Захворювання супроводжувалося апатією, втратою апетиту, опусканням крил, вигинанням шиї, відкиданням голови назад і загибеллю протягом тижня. Під час розтину виявляли крововиливи та некрози в печінці. Після ретельних і тривалих досліджень з арахісовим борошном, яке згодовували індичці, було виділено безбарвну кристалічну речовину, введення якої каченятам дозволило відтворити ознаки невідомого захворювання. Виявилося, що ця речовина синтезується грибами роду Aspergillus (A. flavus, A. parasiticus), які ростуть на арахісі, кукурудзі, сої та насіння олійних культур в умовах помірного клімату. За назвою одного з продуцентів (A. flavus) речовина отримала назву афлатоксин.

Наявність мікотоксинів у кормах призводить до серйозних наслідків, викликаючи отруєння і цілий спектр захворювань змішаної етіології у сільськогосподарських тварин, тяжкість яких залежить від ступеня зараженості кормів мікотоксинами, віку, статі, виду тварин, їх фізіологічного стану. 

корова

Багато грибних метаболітів, які володіють імуногепатодепрессантнми, мутагенними та канцерогенними властивостями, змінюючи хімічну структуру, переходять у продукти тваринництва.

 

Саме токсикоз є одним з головних факторів, що призводять до загибелі молодняку свиней та птиці. Звичайно, випадки гострих кормових отруєнь спостерігаються рідко, але зниження продуктивності тварин і показників зростання поголів’я, пов’язане з пліснявими грибами, зустрічається повсюдно.

 

Економічний збиток від мікотоксикозів обумовлений як бачимо зниженням продуктивності тварин і їх відтворної здатності, зниженням ефективності засвоєння кормів і їх використання на виробництво продукції, підвищенням сприйнятливості тварин до захворювань, збільшенням матеріальних витрат на лікування і профілактичні заходи. І чим вище продуктивність тварин або птиці, чим інтенсивніше протікають в їх організмі обмінні процеси, тим сильніше позначається на них присутність в кормі мікотоксинів, що призводить до погіршення якості одержуваної продукції. А в разі перевищення допустимих концентрацій мікотоксинів – її повної непридатності для використання, так як деякі мікотоксини мають здатність накопичуватися у м’ясі, яйцях, молоці та інших продуктах тваринництва, що згодом створює проблеми для здоров’я людини

 

деньги

Проблема діагностики мікотоксинів полягає в тому, що вони вкрай нерівномірно розподілені в кормах. При цьому високотемпературна обробка і високий тиск при помелі зернових знижують кількість грибкових організмів. Але мікотоксини стійкі до температури, здатної знищити цвіль, і залишаються в зернах, коли грибкове зараження вже неочевидно. Тому навіть негативні результати аналізів, проведених сучасними методами, не дають гарантії, що мікотоксини в кормах відсутні.

 

Існує помилкове поняття «Безпечної» дози мікотоксинів. Дози, які не впливають, якщо надходять протягом короткого періоду, вони можуть бути токсичні при тривалому їх споживанні. Безпечні дози, встановлені в лабораторних умовах, можуть чинити негативний вплив на ріст і репродукцію тварин в умовах промислового тваринництва і птахівництва. Птах вважається менш чутливою, ніж свині і часто їм згодовуються заражені зернові, від яких відмовилися при згодовуванні в складі кормів для свиней. Качки дуже чутливі до афлатоксинів, вони більш чутливі до токсинів, ніж несучки і курчата. Свині є найбільш чутливими до мікотоксинів, і їх присутність навіть у малих кількостях в кормі знижують продуктивність у зростаючих тварин і батьківському стаді, впливає на імунітет і загальний стан здоров’я, що в кінцевому підсумку призводить до загибелі тварини.

Розглянемо основні ознаки впливу мікотоксинів на тварин:

Птахівництво:  Свинарство: Молочне скотарство:
  • Зниження приростів живої маси
  • Зниження несучості
  • Низька якість шкаралупиЗниження фертильності
  • Низька виводимість
  • Ембріональна смертність
  • Підвищений відмінок
  • Млявість, апатичність
  • Імунодепресія
  • Діарея (пронос)
  • Птах збивається докупи
  • Порушення костяка
  • Ураження печінки, нирок
  • Неефективність вакцинацій
  • Ураження ротової порожнини
  • Порушення оперяемості
  • Тремор
  • Почастішання випадків різних захворювань
  • Зниження споживання і засвоюваності корму
  • Зниження приростів живої маси
  • Збільшений вік статевого дозрівання поросят або кнурів
  • Знижене лібідо
  • Погана якість сперми
  • Знижена плодючість
  • Скорочення кількості посліду і кількості молока
  • Аборти
  • Ослаблені поросята
  • Почастішання випадків розсмоктування плоду
  • Раптова смертність
  • Ураження печінки, нирок
  • Ослаблений імунітет
  • Блідість свиней
  • Блювота
  • Випадання прямої кишки або піхви
  • Криваві фекалії
  • Бешихове запалення (ураження шкіри)
  • Почастішання випадків різних захворювань
  • Зниження споживання кормів 
  • Зниження приростів живої маси 
  • Зниження надоїв
  • Зниження жирності молока
  • Зниження репродуктивних якостей (заплідненості, плодючості, скорочення кількості овуляцій)
  • Аборти
  • Затримання посліду
  • Загибель молодняку
  • Ураження печінки, нирок
  • Симптоми, характерні для ацидозу
  • Вялось, апатичність
  • Діарея, кров’янисті виділення у фекаліях
  • Ослаблений імунітет
  • Тремор
  • Набрякання нижніх частин ніг/сосків
  • Стривоженість стада
  • Поява мікотоксинів в молоці

Проведені лабораторні дослідження кормів з різних областей України показали присутність у них таких мікотоксинів: Т-2 токсин, зеараленон, афлатоксин, охратоксин А, фумонизин В1, ДОН (вомитоксин). У переважній більшості випадків вони зустрічаються в різних поєднаннях до 4х видів і концентраціях, менших від допустимих в Україні рівнях. При цьому вони посилюють патогенну дію, враховуючи синергічну взаємодію між мікотоксинами, дійсне їх граничне значення знаходиться на значно нижчому рівні. Відповідно, «безпечної» концентрації мікотоксинів не існує.

У зв’язку з цим очевидно, що необхідні профілактичні заходи щодо запобігання пліснявіння сировини і, насамперед, введення в кормовий раціон спеціальних добавок. Не можна чекати поки з’явиться цвіль, а слідом за нею токсини, які призведуть до різкого зниження продуктивності поголів’я сільськогосподарських тварин і птиці. Більшість наявних в Україні препаратів спрямовані на видалення токсинів з корму і шлунково-кишкового тракту шляхом їх сорбції. Ефект сорбенту залежить від фізико-хімічних властивостей сорбуючої речовини, основну роль у процесі зв’язування і виведення з організму токсичних продуктів має простір сполучених пор або пористість. Сорбенти бувають з мікропорами, мезопорами і макропорами. Вибираючи сорбент, потрібно враховувати величину пористої структури. Відомо, що мікропористі сорбенти, які володіють дуже потужним адсорбційним потенціалом, в змозі зрушити всі усталені рівноваги в організмі в непередбачувану сторону, тому терапія токсикозів повинна бути орієнтована на сорбенти з мезо – і макропористой структурою. Важливу роль для боротьби з мікотоксинами має хімічна природа поверхні. За хімічною структурою вони можуть бути активованими вугіллям, силикагелями, алюмосиликатами, харчовими волокнами, неорганічними, а також композиційними речовинами комплексної дії, що володіють селективними властивостями. В препарати комплексної дії, представлені ентеросорбенти мінерального і рослинного походження, що пройшли спеціальну багатоступеневу обробку. Вони виводять мікотоксини, ендогенні та екзогенні токсичні речовини різної природи без зв’язування вітамінів і елементів, необхідних для життєдіяльності тварин. Зв’язані токсини потрапляють в кров і виділяються з екскрементами. Відбувається стабілізація слизового бар’єру, утворюються полівалентні зв’язки з гликопротеидами слизу, збільшується кількість слизу, поліпшуються її гастропротекторні властивості (що відноситься до негативної дії іонів водню, соляної кислоти, жовчних солей, мікроорганізмів та їх токсинів). Такі ентеросорбенти мають виражену бактеріостатичну дію по відношенню до умовно–патогенних мікроорганізмів, і при цьому не чинять негативного впливу на склад кишкових комменсалов, що пояснюється дефектностью кристалічної решітки сорбентів. У таких препаратах представлені дезактиватори мікотоксинів, що не піддаються сорбції. Вони здатні трансформувати молекулярну структуру токсинів за рахунок руйнування на молекулярному рівні окремих функціональних груп, що синтезуються грибами роду Fusarium (трихотецен, зеараленон, охратоксин) і утворення нетоксичних, екологічно безпечних сполук. Пробіотики і пребіотики забезпечують поліпшення роботи шлунково-кишкового тракту, формування корисної мікрофлори кишечника в першу чергу за рахунок Lactobacillussp. В результаті відбувається оптимізація мікробіоценозу по всій довжині кишечникастимуляция обмінних та імунних процесів організму, забезпечується антианемичний, антиалергічний та стресо-захисний ефект. Происходитионообменное, молекулярно-антиситовое каталітичну дію, завдяки якій в організм надходять необхідні, відсутні і дефіцитні мінеральні елементи для ефективної продуктивності тварин і птиці, підвищується ферментативна і гормональна активність.

 

Застосовуючи препарати для боротьби з мікотоксинами, Ви:

 

  • підвищуєте на своєму виробництві збереження тварин або птиці,
  • отримуєте високоякісну продукцію за більш низькою собівартістю.

Директор ТОВ НВК «ГЛОБУС»

Грущенко Ілля Олександрович