ВИДИ СОРБЕНТІВ МІКОТОКСИНІВ
21.01.2017
Вплив мікотоксинів на організм тварини
На сьогодні професіонали в галузях птахівництва, свинарства і виробники молока визнають, що наявність мікотоксинів у кормі є одним з основних факторів, що впливають на ефективність виробництва. Вважається, що контроль і боротьба з мікотоксинами стає настільки ж важливою і необхідною дією, як попередження бактеріальних і вірусних захворювань. Підхід і ставлення до проблеми мікотоксинів докорінно змінилися з моменту випуску на світовий ринок першого адсорбенту мікотоксинів у 1987 році.
Слід зазначити, що в даний час все ще існують деякі виробники сільськогосподарської продукції, які плутають мікотоксикози з іншими захворюваннями.
Загальновідомо, що вживання кормів, забруднених мікотоксинами, позначається не тільки на продуктивності та здоров’ї тварин, але і на якості продукції. Фахівцям токсикологам півтора-два десятки років тому стало відомо про здатність деяких мікотоксинів накопичуватися у м’ясі, яйцях, молоці та інших продуктах тваринництва.
Тому проблематика мікотоксикозів виходить за межі тваринницьких підприємств і остання ланка в послідовності негативного впливу мікотоксинів – це ЛЮДИНА!
У зв’язку з цим очевидно, що необхідні профілактичні заходи щодо запобігання пліснявіння сировини і обов’язкового введення в кормовий раціон дезактиваторів мікотоксинів.
До теперішнього часу створено досить велику кількість антитоксичних препаратів різної природи. Але залишається відкрите питання: який препарат найбільш ефективний у нейтралізації мікотоксинів і якому виробнику віддати перевагу.
Які адсорбенти мікотоксинів ефективніші?
Розуміючи актуальність проблеми і необхідність створення вітчизняного високоефективного біполярного селективного адсорбенту мікотоксинів IV покоління, у 2012 році була створена команда з числа висококваліфікованих фахівців. До неї увійшли вчені з Інституту сорбції і проблем ендоекології НАН України, ННЦ Харківського фізико-технічного інституту, Інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства і технологій, Інституту птахівництва (Лабораторія мікотоксикології).
Дослідження сорбентів мікотоксинів.
На першому етапі наукової роботи був проведений аналіз адсорбентів мікотоксинів, пропонованих на території України, їх хімічних і фізичних властивостей, а також можливість і ефективність адсорбції як позитивно, так і негативно заряджених токсинів.
Як показали дослідження, методом адсорбції ефективно видаляються в основному полярні мікотоксини (такі як афлатоксини, в деякій мірі фумонізіни). Неполярні токсини більшістю вивчених адсорбентів практично не сорбуються, а іншими сорбуються недостатньо ефективно.
Була вивчена ймовірність десорбції мікотоксинів в лужному середовищі кишечника і визначена площа активної поверхні, яка обернено пропорційна розміру частинок: чим менші розміри частинок, тим більша сумарна площа їх активної поверхні. Відповідно, від сорбційної ємності залежить дозування, що забезпечує ефективність виведення мікотоксинів. Було виявлено, що деякими адсорбентами окрім токсинів сорбуються поживні речовини, вітаміни, мікроелементи.
 |
 |
| Адсорбент з великими частинками | Адсорбент з дрібними частинками |
| Покоління адсорбентів | Представники покоління | Норма введення кг./т. |
| I | Вугільні сорбенти | до 20 |
| II | Полімерні сорбенти і сорбенти з природних глин | до 20 |
| III | Комплексні, органічні | до 5 |
| IV | Кремнієві високодисперсні (MIKASIL BP) | до 2 |
Другим етапом наукової роботи був аналіз, підбір і вивчення видів потенційної сировини, механізмів її модифікації і активації з метою досягнення здатності ефективно адсорбувати негативно заряджені токсини, такі як ДОН, Зеараленон, Т-2, НТ-2.
Макропори (більше 500 ?) – найбільший різновид пор, питома поверхня яких зазвичай не перевищує 0,2–0,5 м2/р. В процесі адсорбції не заповнюються, виконуючи роль транспортних каналів до поверхні адсорбуючих пор.
Мезопори (20-500 ?) – пори, для яких характерне пошарове заповнення поверхні молекулами, які адсорбуються, що завершується їх наповненнямза механізмом капілярної конденсації. Питома поверхня мезопор може досягати 100-200 м2/р.
Мікропори (менше 20 ?) – найдрібніший різновид пор, за розмірами сумірні з молекулами, що адсорбуються. Питома поверхня мікропор може сягати 800-1000 м2/р.
Мікотоксини мають молекулярну масу від 200 до 550 Дальтон, це говорить про те, що ефективний радіус пор у адсорбенту повинен знаходитися в межах від 7-9 Ангстрем (?).
На третьому етапі була розроблена енергозберігаюча технологія виробництва для досягнення відносно невисокої собівартості при високій ефективності адсорбції як позитивно заряджених, так і негативно заряджених токсинів.
В Україні оригінальний високодисперсний діоксид кремнію (ВДК) широко відомий під торговими марками БІЛЕ ВУГІЛЛЯ, АТОКСІЛ, ЕНТЕРОСГЕЛЬ. AEROSIL. ВДК знайшов визнання фахівців в медицині як високоефективний ентеросорбент з унікальними властивостями і відмінним профілем безпеки, що стало наслідком підвищеного інтересу до його вивчення. За кількістю наукових публікацій, захищених дисертацій, патентів і клінічних досліджень ВДК з площею активної поверхні 300 м2/г з величезним відривом випереджає інші сорбенти. Як результат – понад 200 статей і фундаментальна монографія «Медична хімія і клінічне застосування діоксиду кремнію», Київ, Наукова думка, 2003, 416 с.